Туризм
Четверг, 19.10.2017, 10:07
 
Меню сайта

Категории раздела
Из истории стран [3]

Статистика

Форма входа

Поиск

Погода в Хмельницькому
Друзья сайта
  • Веселина
  • Филолингвия
  • Поради автомобілісту
  • Юний радіоаматор
  • Цветы
  • Музон
  • Психология
  • Автофорсаж
  • Фрейнфид
  • Психологическая культура

  • Главная » Статьи » История » Из истории стран

    Місце середньовіччя в історії людства

    Давнє життя занепало, але почалася нова доба на нових основах, в нових центрах, у змінених формах. Вона тривала до середини XVII ст. (Англійська революція).
    Середньовіччя від Стародавніх віків відрізняється тим, що історичні події відбуваються в усій Європі, а не тільки над Середземним морем, як це було в старовині. Італія на пару століть втратила своє значення. Значного розвитку досягла Візантійська держава.
        У Середньовіччі в господарстві країн світу відбулися кардинальні зміни, зумовлені появою і розвитком нових відносин. Вони в науковій літературі дістали загальну назву — феодальні відносини.
    Згідно із західними істориками, основними рисами феодалізму є васалітет (угода між паном і васалом, що єднає їх обопільними зобов'язаннями та лояльністю) й лену, або спадкового землеволодіння (одержання васалом від пана за несення військової та інших повинностей). Вважається, що феодалізм обмежився в основному Західною Європою; в інших цивілізаціях часом виявлялися лише окремі його риси.
    Київська Русь, наприклад, за її початкового періоду (ІХ-Х ст.) не була феодальною державою. Її панівна верства складалася не із землевласників, а з рухливих войовників-купців, добробут і життєві умови яких визначали міжнародна торгівля, воєнна здобич та податі (полюддя). Основна маса складалася не з кріпаків, а з вільних селян, що жили в племенах і родах. Процес феодалізації в Київській Русі почався у середині XI ст. з поселенням княжої дружини на землі. Одночасно Київська держава почала розпадатися на удільні князівства (уділи). Це зростання чисельності місцевих осередків нагадувало подібний розвиток у Західній Європі дещо раніше. Руські князі і бояри ХП-ХПІ ст. керувалися лицарським етосом (характером), що серед його вартостей на першому місці стояло шукання честі і слави, вірність володареві (зверхникові), боротьба з невірними (степовиками) тощо.
        Однак, незважаючи на певні аналогії, існували істотні структурні відмінності між Київською Руссю удільного періоду та феодальною Західною Європою. На Русі не було формальних договірних відносин між князем і боярином. Земельні маєтності бояр були не умовними феодальними денами, а спадковою власністю (вотчинами). Так само не було ієрархії аристократичних титулів. Київський Великий, а згодом і старші удільні князі здійснювали зверхню владу над меншими удільними князями, але тому, що всі князі належали до тієї самої династії Рюриковичів, їхні взаємовідносини мали характер у більшій мірі міжнародних, ніж феодальних зв'язків (між сюзереном і васалом). Назагал населення було вільне, хоча й було багато рабів (переважно полонені) та зростаюча верства напіввільних закупів, що ними ставали через заборгованість.
        Феодалізм на Заході почався за післякаролінгського періоду (ІХ-Х ст.) і, поза незначними його пережитками, занепав на зламі Середньовіччя та Нової доби (ХV-ХVІ ст.).
        У Великім князівстві Литовськім, до якого більшість українських земель належала від середини XIV до 1569 р.,, був розвинутий феодалізм. Таким чином, вершина розвитку феодалізму в Україні припадає на час, коли на Заході він уже зникав.
        У Середні віки розширилась площа оброблюваної землі. Досконалішими стали знаряддя праці у землеробстві: широко використовувалися плуг і борони, водяні та вітряні млини. Поліпшився обробіток фунту.Багато теперішніх міст з'явилося у Середні віки. Це дало величезний поштовх розвитку господарства і культури.
        З часів Середньовіччя люди користуються фарфоровим посудом, дзеркалами, виделками, милом, окулярами, ґудзиками, механічними годинниками. З'явилися доменні печі. Для розвитку військової справи вирішальне значення мало винайдення пороху і вогнепальної зброї. У мореплавсті люди навчилися будувати досконалі кораблі.  Сміливі мандрівники обстежили значну частину суходолу, морів та океанів, відкрили нові материки — Америку й Австралію.
    Культура початків Середньовіччя відрізняється від старовини своїм релігійним характером. Релігія глибоко сягнула в побут та звичаї народів і стала основою розвитку їхньої духовної культури. У Середні віки з'явилась друкована книжка. Про новини люди почали дізнаватися з газет. Було відкрито університети, в яких розвивалася освіта і наука. Вчені винайшли термометр і барометр, телескоп і мікроскоп. Було створено вчення про обертання планет навколо Сонця, висунуто здогад про існування безлічі світів.
        Великих успіхів було досягнуто в мистецтві. Збудовані багато століть тому, фортеці, храми, ратуші і досі прикрашають міста.
        У Середні віки утворились держави, що існують і досі: Англія, Франція, Іспанія, Польща, Чехія, Київська Русь та інші.     Склалися мови багатьох народів: англійська, французька, німецька та інші.
        У Середні віки, порівняно із стародавніми часами, людство зробило великий крок уперед у розвитку господарства і культури.
        Корені багатьох явищ нинішнього життя заглиблені саме в ті часи, коли зароджувалися національна культура і національний характер багатьох народів Європи — французів, німців, італійців, східних, західних і південних слов'ян.

    Категория: Из истории стран | Добавил: micola (07.04.2014)
    Просмотров: 425 | Рейтинг: 0.0/0 |
    Всего комментариев: 0
    Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
    [ Регистрация | Вход ]
    Copyright MyCorp © 2017
    Сайт управляется системой uCoz